Любовь от брака отличается тем, что у брака есть шанс продлиться всю жизнь.

                                                                  (Автор неизвестен - услышала в каком-то фильме.)

Напередодні Різдва моя котя лишила 7 шматочків консерви))))


залік по фізкультурі не отримала.

Кадыров: России надо избавиться от Грузии и Украины

Президент Чечни Рамзан Кадыров заявил, что проблемы с Грузией, Южной Осетией, Украиной - личная боль России, и призвал эти проблемы ликвидировать. В интервью Daily Telegraph Кадыров сказал, что у России есть армия и технологии и она может атаковать, а не терпеть эти проблемы. По мнению президента, российскому правительству необходимо создать стратегию и затем нанести удары по этим врагам.

Боевые действия в Южной Осетии в августе 2008 года Кадыров назвал попыткой Запада захватить весь Кавказ. Если бы западным странам удалось взять под свой контроль Кавказ, они бы получили контроль над Россией, поскольку Кавказ является ее хребтом, считает глава Чечни.

Также Кадыров объявил Запад ответственным за организацию терактов на территории России. По его словам, боевиков финансируют и вооружают западные страны, которые разрушили Советский Союз и сейчас хотят уничтожить Россию. Кадыров борется с боевиками, чтобы жители Москвы и Петербурга могли спать спокойно, объяснил он. Он добавил, что за минувший год было уничтожено много террористов на территории Чечни, Ингушетии и Дагестана. Сколько их еще осталось, Кадыров не знает: "Если бы я знал, сколько их и где они, я бы давно их всех уничтожил". Президент Чечни впервые отказывается уточнить количество боевиков, которые остаются в регионе. Ранее он неоднократно заявлял, что, по его оценкам, чеченским силовикам остается уничтожить около семи десятков террористов.

Говоря о российско-американских отношениях, Кадыров высказал мнение, что Вашингтону выгодно вести более дружелюбную политику в отношении России. "Если они это не будут делать, у нас есть очень сильный политик мирового масштаба, Владимир Владимирович Путин. Другого такого на мировой политической арене нет", - сказал чеченский лидер. Daily Telegraph отмечает, что за час беседы Кадыров ни разу не упомянул президента России Дмитрия Медведева.

Дуже подобається телевізійна серія про "невідомі версії фільмів", в яких після чергового радянського кіна розповідають і згадують, як воно знімалося. Кіно я зазвичай не дивлюся, а ось "закулісся" переглядаю з цікавістю. Так ось, прийшов до висновку, що найцікавіші епізоди дуже часто у стрічку з якихось причин не потрапляють. І справжні подвиги на майданчику зйомок залишаються за кадром.

Наприклад таке. Георгій Мілляр, посланець чортівні в радянському кінематографі, на зйомках гоголівських "Вечорів на хуторі...", які проходили під Мурманськом взимку, насправді скупався в ополонці в своєму костюмчику чорта. Кадри у стрічку не потрапили, бо їх по-перше запороли по світлу, а по-друге, чортове трико в мокрому вигляді виявилося непрезентабельним.

Тут же згадалося, як корифей українського театру Амвросій Бучма у якомусь фільмі про дніпровського лоцмана, що проводив баржі через пороги, відмовився від дублера й сам переплив Дніпро на порогах, ледь не втонув, бо це не іграшки, його віднесло течією на декілька кілометрів від знімального майданчика, і у фільм, звичайно це не потрапило.

Мабуть, знавці кіно наведуть ще багато таких прикладів.

Так само і в житті. Подвиги не фотогенічні. А постановочні кадри - штучні. Обирайте щось одне.

 я все ще на торбах, але уже з інтернетом. 
чекаю завершення сесії, хочу відіспатися.
на вікні все ще не вчеплена фіранка. але я роблю вигляд, що вона існує. зрештою, якщо раптом тут і живуть збоченці - то хай радіють. робити приємно іншим без страждань для себе - це ж вписується у загальновизнані моральні норми, правда ж?
...тут стільки цікавого, що я пориваюся завести тематичний блог "комуналка", але кому він нада: у кожного й так є власний сіріал.
словом, в гості уже можна приходити. приходьте.

Для руськоязичних френдів нагадую, що це рядок з "Енеїди" в назві. А згадати його примусило таке явище, як постійні якісь нарікання на наше хуторянство з боку найрізноманітніших людей, яке я досить часто чую.

Ось одна улюблена мною українська авторка, налітавши скількись там тисяч миль літаками неаерофлоту порівнює наш Бориспіль з авіаційними вузлами Європи й Америки, з яких щохвилини відлітає скількось там літаків, і в яких можна заблудитися, і їй не подобається, що Бориспіль вночі спить спокійно, а раз так, то й автобуси скількись там годин з нього не ходять до Києва.  Діагноз зрозумілий - хутір ми, провінція і ще там щось.

Ось мої друзі повернулися з Індії і вже хтось з їх групи вивісив на блозі укрправди допис, що ми знову ж таки хутір. 

А я в таких ситуаціях думаю, ну так, хутір, 46 мільйонів усього в порівнянні з індійськими 1,177 мільярдами (я ось недавно пояснював дочці про населення Індії і оті 0,177 мільярди скоротив, але одразу зрозумів, що "округлив" 4 України і виправився). І не буде, сподіваюсь, тих мільярдів тут ніколи.

В  чому проблема? Хочеш жити одне в одного на голові - велкам ту чайна або та ж індія.
Хочеш, щоб в тебе над головою щось гриміло без перерви на сон щохвилини, а не як в мешканців Борисполя, з чотирма годинами перерви на сон, зніми собі квартирку десь біля Хітроу.

Хутір-то наш при чому, щоб його ганити? Може комусь якрах подобається поспати зайвих чотири години.

Звичайно, найчастіше на хуторянство дорікають, коли пишуть про нашу культуру. Порівнюють чи з Європою чи з Гамерикою, і лають за те, що вона в нас несучасна й хуторянська, нецікава в парижах нікому. Але тут хіба не свій до свого по своє? В першу чергу нам же самим має бути цікаво.

Одним словом, якщо ви думаєте, що лаєте українця, обзиваючи хуторянином, ви помиляєтеся, ви йому лестите. Недарма добра половина наших депутатів, отримавши небачені іншим можливості, починає з розбудови власних хуторів в міру своєї депутатської фантазії.

І мені здається, світ вже від "столичності" доволі втомився. Он скільки дауншифтерів розвелося навіть серед гамериканців. За хуторами майбутнє. Ну і за їх культурою, відповідно :)

бувають такі дні, коли баланс між приємним і неприємним просто-таки математичний. от як сьогодні.
але тримаюсь на світлій стороні. там цікавіше

Просматривала сегодня тех, кто добавил меня в друзья (категория "Также в друзьях у: "). Многие из них  - это не так давно созданные  ЖЖ. Места расположения указаны самые разные: Молдова, Грузия, Украина, Россия. В журналах всего несколько записей и те на английском языке. Бегло просмотрела - ничего вызывающего интерес.  Что это? Раскрутка блогов для иностранных рекламодателей?



----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Сегодня продажа недвижимости на кипре довольно популярный бизнес в сфере недвижимости. Кто не хочет иметь домик на Кипре. Тем более стоимость их значительно дешевле чем в Украине.

Давно хочу написати про завезену до Києва з европ корисну моду, але все не доходять руки.

Мода ця - будувати дитячі майданчики коштом усіляких фірм. Перші такі побудували, здається, у парку Шевченка та Володимирській Гірці. Якість представництва відомих іноземних фірм розщедрилися, про що сповіщають нікельовані таблички на майданчиках. Жаль, не пам'ятаю, яких саме фірм, бо діти вже виросли, і на майданчик я їх давненько не вожу. Але фішку оцінив, дякую.

Можна казати, що ось такі ті бізнесмени в усьому, як благочинність - то показна, з табличками. Але це нехай хтось більш прискіпливий в справах благочинності каже. Бо з тих табличок і наші рідні бізнесмени довідалися, що можна робити корисні для міста справи за кошт фірми. Недавно одна така наша фірма встановила сучасні гойдалки-стрибалки і в нашому дворі. Без таблички. Просто це вже в порядку речей, урок засвоєно.

Не знаю, чи списує з них держава податки за це, як мало б бути. Я не держава, я просто дякую.

   Большинству из нас интересно, что было до нас и что будет после нас. Я не говорю о прошлом и будущем, а о нашем теле и душе. Ведь мы верим, что душа не умирает, а продолжает свою "жизнь"...только как и где неизвестно, некому опытом поделиться. Вот у одного из друзей обнаружила прелюбопытнейшую информацию: andrey-vl.livejournal.com/766791.html .
  О древнеславянском праздниках Деды (Дзяды). Это поминальные дни, в которые души предков якобы возвращаются на землю. Группа ученных-единомышленников длительное время изучали историю и  языческую культуру славян и даже сайт создали для интересующихся Предки.ру.
   



  Я лично с опаской отношусь ко всему тому, что не поддается моему пониманию и явных доказательств чего нет.  Но с другой стороны, мы же верим в силу воды, огня, других природных явлений.  В общем мою веру можно описать так: я верю, что есть какая-то сила над нами, но что это и где она не знаю. И не уверена хочу ли знать.
  А Вы как относитесь к подобным праздникам? И вообще ко всему, что связано с душой, сверхсилой и т.п. Вы бы хотели принять участие в праздновании Дедов?

Перелопатила усі програми, поробила витяги. Кому тєрєсно - велкам ( Помнім, шо це переказ, тоїсть я могла шота нидопонять чи не так сократить + кандідатів чось 19 палучілась, но мині влом вияснять причини. ну ви розбиретесь по ходу )

Мну создалі для того навєрно, шоб любімому було кого любить. І всьо. а я собі уже понавигадувала благародних місій... І ващє, у мну хуйовий настрій. дуже.